Постановка звуку — це НЕ фінал. Насправді це лише старт.

ГОЛОВНА ПОМИЛКА ПІСЛЯ «МАГІЇ» У ЛОГОПЕДА

Батьки часто думають, що постановка звуку — це фінал. Насправді це лише старт.

Уявіть: логопед дістає інструменти, кілька маніпуляцій, трохи зусиль і... ОПА! Дитина вперше чітко гарчить «РРР» або свистить «С». Це справжня магія! Дитина в захваті, батьки щасливі, емоції зашкалюють.

І саме в цей момент багато хто робить фатальну помилку — припиняє заняття.

Чому не можна зупинятися?

Те, що дитина навчилася вимовляти звук окремо — це як купити кросівки, але ще не вміти бігати. Попереду найскладніший етап — автоматизація.

Коли «вау-ефект» зникає, починається рутина:

Постійний контроль вимови.

Тисячі виправлень вдома.

Іноді роздратування: «Ну чому так важко просто сказати цей звук у слові?!»

Благаю, не опускайте руки! Дитині не важко, їй просто потрібно перевчити свій мозок. Стара звичка говорити неправильно дуже сильна, і наша задача — побудувати нові нейронні зв’язки.

Навіщо нам стільки занять після появи звуку?

Ми маємо пройти довгий шлях, щоб звук став «своїм»:

Звук у словах: на початку, в середині, в кінці.

Збіг приголосних: коли язику треба робити «акробатичні трюки» між буквами.

Фрази та речення: щоб звук не губився у швидкій мові.

Вільне спілкування: щоб дитина говорила правильно в житті, а не тільки в кабінеті логопеда.

Постановка звуку — це фундамент. Автоматизація — це стіни та дах. Не залишайте дитину жити на «будмайданчику» з одним лише фундаментом. Доведіть справу до кінця!

Автор Іван Пасічник